25.12.2004, 10:53 | #5 | ||
Рег-ция: 27.07.2004 Сообщения: 1,632 Благодарности: 4 Поблагодарили 11 раз(а) в 9 сообщениях | За межами двадцятого століття, Коли небесного Отця рука З материків повимітає сміття,— До неба звернеться душа людська. Живого Бога — не якісь химери— Побачать люди крізь сувої мли. То буде час — як на початку ери, Коли творці євангелій жили. Крізь падолист людський, крізь голод, холод Туди пробуються з нас лише оті, Кому дробив кістки кривавий молот, Хто мав доволі гарту у житті. Науки прийдуть зовсім не для того, Щоб жити запереченням слизьким. Наука доведе реальність Бога — Він стане зрозумілим та близьким. Не на колінах розмовляти з Богом Людина буде, а на повний зріст. І Всесвіт храмом стане. А порогом — Трап до ракети, Міжпланетний міст. Дротам колючим і тюремним ґратам Не вийти на священні береги. Можливо, Бог із батька стане братом І ми збагнемо, Що й самі боги. Микола Руденко, 19.ІІ.80 | ||
|